Тег: Вища освіта
Вивчаємо творчість українських письменників
Заповіт Тараса Шевченка «ненародженим землякам» своїм
Тарас Григорович Шевченко – геніальний український поет, велич якого ось уже майже два століття сягає небачених висот не тільки в Україні, а й в усьому світі. Нікому не збагнути духовної геніальності цієї людини, його внутрішнього світу, думок та поглядів, якщо не читати його неперевершених творів.
У своїх пророчих поетичних шедеврах Шевченко часто звертається до нащадків. Адже заради їх майбутнього він жив і творив. Промовистим і гучним є таке звернення у всім відомому «Заповіті». Поет висловив у цій поезії свій біль і переживання за долю українського народу, він закликав любити Україну і боротися за незалежність своєї Батьківщини, бо понад усе прагнув розквіту її нев’янучої краси , а своїм нащадкам заповідав бути вільними і щасливими.
Ідею об’єднання українців, прохання не забувати про минуле, осуд байдужості до майбутнього, заклик до боротьби за незалежність України Тарас Шевченко також відстоював у своїй поезії «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Усім нащадкам поета, яким було адресоване це послання, варто задуматися, чи виконали вони його волю. Хоча Шевченко не побачив України незалежною, та його найбільша мрія здійснилася. Проте він прагнув не лише проголошення незалежності, а й духу свободи та щастя в країні. На жаль, до сьогоднішнього дня його мрії повністю не здійснилися. Незважаючи на те, що вже пройшло багато років з дня проголошення незалежності, українці не відчувають себе вільними. Вони не відчувають національної приналежності, не поважають українську культуру і традиції, не переживають за долю України, і найприкріше, що дуже легко миряться з тим, якою мовою слід говорити, мислити, творити, бо забули, що саме Шевченко став основоположником української мови – дав неоціненний дар Божий для того, аби українці раз і назавжди отримали омріяну волю, свободу, незалежність… І якби Шевченко жив у наш час, йому було б прикро й гірко це усвідомлювати.
Цього року світова спільнота святкує двісті років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Найбільшим дарунком для Кобзаря стало б здійснення мрії про справді вільну, незалежну Україну. І тому завданням кожного українця – виконати заповіт і в «сім'ї вольній,новій» не забути пом’янути незлим тихим словом Кобзаря. Я вірю, що знайдуться славні сини й дочки Кобзаря, які зможуть виконати волю свого пророка сповна і не дадуть загинути зернам добра, світла, правди, справедливості.
Учениця СЗШ № 60 м. Львова
Ільїна Ольга
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
